Лізонька

Нічкою тихою

Знову під стріхою

Хтось цвіріньчить.

Можна тихіше?
Вітер колише,

Лізонька спить.

Квіти червонії,

Квіти півонії

Лізоньці шлю.

Звідси, іздалеку,

Лізоньку, ангела,

Тихо люблю.

Лізонька, сонечко,

Дощик в віконечко

Знову і знов.

Лізонько, милая,

Срібною хвилею

Плине любов.

Навигация:

← Мы были... просто мужики...

Пустота →

+11

10.11.2021

579

Алекс

8 комментариев

Ксюша

10.11.2021 09:08

# ↓

Интересно.

Алекс

10.11.2021 09:14

# ↓

Спасибо, Оксана. Просто Лизе понравился мой стих на украинском.Так я решил, пока был в застенках, еще сочинить. Язык немного знаю.

Callisia

13.11.2021 02:33

# ↑ ↓

Ооочень понравился, я его уже наизусть выучила, не выходит из головы))

Lara Nice

10.11.2021 16:52

# ↓

Красиво, мелодично!

Алекс

10.11.2021 20:34

# ↑ ↓

Спасибо, Лара.

Callisia

13.11.2021 02:32

# ↓

Ви дивовижний чоловік, Алекс inlove

Щиро дякую за ці подарунки у вигляді віршів.Вони зігрівають моє серденько у ці холодні осінні вечори…

Алекс

13.11.2021 02:56 (отредактировано)

# ↑ ↓

Спасибі, Лізо.
Если можно, я еще напишу. На русском или на украинском, как получится. Кстати, в том первом стихе на украинском имя Лиза возникло случайно, просто как рифма к слову «валізи». Так получилось.

Callisia

13.11.2021 03:12

# ↑ ↓

Я с жадностью жду от Вас стихи devil