"Малювала собi мати"
Кавер версия Ірина Федишин ‒ Батьки мої) Завіщала мати сину Свій садочок і хатину, Дві берізки білокорі Що аж світяться довкола, Кілька вербок кучерявих, Наче в свято величавих, А черешень цілий сад – Бережи, синок, це ж клад. Та найвищий серед них Стояв велетень-горіх. Він своїм густим гіллям Прохолоду наділяв. Довіряю тобі, сину, Прикрашай оцю хатину, Бережи дерева й квіти, Щоб раділи цьому діти, Та, радіючи, зростали, Наче квіти розквітали: Хлопчики мов той горіх – Красень, та ще й вище всіх, А дівчатка мов берізки, Білолиці, стрункі ніжки, Коси довгі, кучеряві, Мов лебідоньки ласкаві… Малювала собі мати Це майбутнє навкруг хати, Все молилась, шепотіла, Долю синові просила. Сердечно благодарю автора слов Фаину Янко.
(в моем исполнении)
Звукозапись:
До зустрічі! (До встречи) Обнимаю.
Да, украинский язык — всё-таки очень красивый и напевный
Вам удачи, отличного настроения и всяческих благ!
С теплом.