З-(М О В А)
Прокиньтесь,
ви Очі
прокиньтесь
Прозоро
зачиньте
ту Змову,
у серці
Чужому
До Божої Мови
Своєї,
Рідної
єднайтесь
Сміливо
квапливо,
без тину
То страшно,
без Нього
вмирати
С л і п о ю...
©Альбіна Діденко
31.10.21.
Не страшно,
А страшно
Нам жити
Сліпими,
Глухими
До болю
Чужого.
Нам страшно
Забути
Про горе
Сирітки,
Як страшно
Забути
Нам матері
Ім'я.
Красивый и добрый стих, Альбиночка.
Я тоже знаю украинский язык, видишь. Апостроф долго искала во вставках.
Для тех, кто не понял: мова — это язык, речь, а змова — сговор, заговор.