Август нас повстречал...
АВГУСТ НАС ПОВСТРЕЧАЛ...
Август нас повстречал поцелуями лета,
Буйноцвет разных трав ароматом пьянил.
Не могли мы с тобою друг друга не встретить -
В нас Любовь звонкой песней звучала внутри.
Прикоснуться сердцами - ведь это непросто.
Чувство легче найти, чем потом удержать.
Через годы, сквозь время, пространство и звёзды,
Мы смогли нежность августа не растерять.
Как мечтали, встречаем мы вместе рассветы.
Вновь уставшее солнце идёт на покой.
И дрожат в небе звёзды далёкие где-то,
И любовь - как цветок расцветает весной.
Видно, Ангел на наши сердца засмотрелся,
И два сердца - в единое соединил.
От унынья людей он уже натерпелся...
Как живут без Любви - понимать нету сил.
Скоро небо заплачет немыми дождями.
Будет осень, зима. Будет снова весна.
С поцелуями август всегда вместе с нами.
В нашей жизни Любовь - всемогуще-сильна!
24.08.2020
© Copyright: Сафронова Елена, 2020
СЕРПЕНЬ НАС ЗУСТРІЧАВ...
Серпень нас зустрічав поцілунками літа.
Різнотрав'я цвіло ароматом п'янким.
Не могли одне одного ми не зустріти -
Бо Кохання звучало в нас співом дзвінким.
Дотик серця відчути - це дуже непросто.
Зберегти почуття важче, ніж віднайти.
Через рОки й часи, через зоряний прОстір,
Ми серпневі цілунки змогли пронестИ.
Наші мрії збулись - зустрічаєм світанки.
Бачим втомлене сонце, що спати іде.
І тремтять ніжні зорі до самого ранку -
І серпневе кохання - як квітка цвіте.
Мабуть, Янгол на наші серця задивився,
І навіки з'єднав їх в єдине-одне.
Від зневіри людської він трохи втомився...
Без Кохання як жити? Ніяк не збагне.
Скоро небо заплаче німими дощами.
ПрИйде осінь, зима. Потім знову весна.
А серпневі цілунки завждИ будуть з нами -
Бо сильніше Кохання нічого нема!
24.08.2020
© Copyright: Сафронова Елена, 2020
- 2 комментария
Винсент
15:00
Дякую велике!
AleksanderL
16:52
