Прокидайся, Кубань

Прокидайся, Кубань,  Білгородщина теж,

Стародубщина теж і Воронеж,

Українською пісня лунає без меж,

Знову волю свою проворониш.

Ви згадайте свою солов′їну,

Рідна пісня злітає в блакить.

Захистіть від напасті Вкраїну,

Рідну матір свою захистіть.

Прокидайтесь, козацькії душі,

По куткам у імперськім краю,  

Разом молоха з місця ми зрушим

За нарід, за Вітчизну свою.

Запрягайте-но, хлопці, ізрання,

Нині нам  спочивати не час.

Запоріжці колись на Кубані

Поселились, від Катькиних «ласк».

Так вставай же, Кубань,  Білгородщина теж,

Стародубщина теж і Воронеж.

Українськая пісня лунає без меж,

Знову волю свою проворониш.