Не питайте, чому в мене смуток в очах

Не питайте, чому в мене смуток в очах,

Невесела чому Василинка.

Ні, не розпач в очах,  не зневіра, не страх,

Зажурилася я на хвилинку.

Сірий морок живе в чагарях,  в  чагарях,

А вночі прокрадається в душу.

І надія моя вся в кривавих рубцях,

З ним щоночі  боротися мушу.

Милий–суджений  там, у далеких світах,

Захисник мій, моя половинка.

Не питайте, чому в мене смуток в очах,

Невесела чому Василинка.