САМОГУБЦЯ

Казала мені мати,

Казали мені тато,

Що до вінця кохати,

То є великий гріх,

Я будеш ся кохати,

Ночами обіймати,

То не приходь до хати,

Не пустим на поріг.

Кохалися ми нишком,

Ховались, як опришки,

Не вбереглася трішки,

Безтямна і дурна,

Забрали мого  Гриця

До цісарського війська

На схід,  де тліє криця,  

Де гримає війна.  

Я легіня кохала

І коси розплітала, 

Над хвилями літала

У полум'ї жаги.

І хвилі Черемоша

Мені замінять ложе,

Прости, великий Боже,

За всі мої гріхи.