Згадай
Тип произведения:
Авторское
Ти приходиш до мене,
Хоча я не кличу.
Згадай. Згадай по обличчю.
Згадай ароматом волосся та дотику пальців.
Згадай коли піде сніг…
Я поцілую тебе крижинкою,
впавшою взимку на твої вуста,
Бо саме ця крижинка - моя сльоза.
Залишивши згадку,
холодним снігом тебе обійму,
Вночі до тиші піду.
Прийду на початку весни,
Ароматом бузку обійму твої сни.
Коли влітку відчуєш дотик до шиї,
Згадай мене прохолодним повітрям.
Згадуй, зіркой у нічному небі,
Згадуй, гортаючи папір.
Згадай коли душа сумує,
І на сердці біль.
Згадуй, димом сигарет, згадуй, медом,
Згадай ромашковим букетом.
Згадуй, ароматом церкви,
блакитними очима,
Згадай лимоном в чашці пива.
Згадай метеликом у полі,
згадай на рані краплей крові,
Згадай мене віршами будь коли,
Але залиш, будь ласка, мої сни…