Казка
Тип произведения:
Авторское
Я хочу буть тим, хто відчує кохання
Хочу знайти ту, хто почує прохання,
Але трапилось так, я побачив тебе
Що мене до без тями за собою веде.
Твій голос сіяє так урочисто
Блискоче на тілі твоєму намисто
Заблукало натхнення у маленькому місті
Коли чую тебе, душа стає чистою.
Ми начебто в казці застрягли на віці
Де лицар хоробрий воює за серце
За губи твої зі смаком полуниці
За те, щоб в ворота відкрила ти дверці.
Ласкаво лоскочу твоє стегно
Голову крутить вчорашнє вино
Це не порятунок, але хоче воно
Перекреслить думки мої заодно.
Захоплює сильно обличчя твоє
Як хочу отримать твій поцілунок,
Поруч з тобою мені рай настає
Ясність очей твоїх вищий ґатунок.
Відновила мою незбагненну чутливість
Полюю на погляд твій, наче мисливець,
Джерело моїх мрій, ти моя рятівниця
Дівчина-троянда, як тобою мені надивитись.