Моя любовь Лина Костенко
Тип произведения:
Перевод
Моя любовь! Я вся перед тобою.
Бери меня в свои святые сны.
Не делай лишь послушною рабою,
Не обмани. Полёт мой не прерви.
Не допусти, чтоб свет сошёлся клином:
Я верую, и потому живу!
И подари дорогой тополиной
Весомую златую булаву.
А если заплутаюсь в трёх соснАх,
(Хоть без спотычки конь не пробежит!)
То предки "опрокинутся в гробах"!
О, прадеды, непобедимые мои!
У них была любовь, как у меня.
Она им также затуманивала очи.
Их, провожая, женщины хватали стремена,
И голосили у ворот, что было мочи.
А за порогом - там жестокий бой,
И звон мечей не год, не два, не три...
Моя любовь! Я вся перед тобой.
Возьми меня в свои святые сны.
Лiна Костенко
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,– тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
- 4 комментария
Математик
15:36
Отличная работа
Наталья Яшина
19:15
Благодарю Вас!
Лидия Черкасова
09:33
Хорошие стихи!!!
Наталья Яшина
19:16
Да, Лина Костенко пишет замечательно!