Підводний світ...
Тип произведения:
Авторское
Заплющу очі, знов підводний світ,
Мене до себе жити закликає,
Де інше сяйво у хатах палає,
Вже не згасає довгих триста літ.
І щиро так до себе заклика,
Посмакувати іншої любові,
Пізнати справжньої, нарешті, волі,
Які вони, у побуті, свята.
Як це насправді мріять і бажать,
Не рахувати кожен раз хвилини,
Мов ти живеш останнії години,
А з легким серцем далі мандрувать.
Заплющу очі, знов підводний світ,
До себе жити щиро закликає,
Я дякую, з усмішкою промовляю:
Мене до себе жити закликає,
Де інше сяйво у хатах палає,
Вже не згасає довгих триста літ.
І щиро так до себе заклика,
Посмакувати іншої любові,
Пізнати справжньої, нарешті, волі,
Які вони, у побуті, свята.
Як це насправді мріять і бажать,
Не рахувати кожен раз хвилини,
Мов ти живеш останнії години,
А з легким серцем далі мандрувать.
Заплющу очі, знов підводний світ,
До себе жити щиро закликає,
Я дякую, з усмішкою промовляю:
"Нехай на суші зірка ще (моя) горить".
**************
Закрою глаза вновь подводный мир,
Меня к себе жить приглашает,
Туда, где иначе солнце пылает,
Лет 300 из дальних глубин.
И искренне так за собою зовет,
Вкусить чуть "подводной" любви,
Познать настоящего ветра свободы,
Какой в быту счастья полет.
Как надо, поистине, жить и мечтать,
Не ждать подходящих минут,
Бросать с потрохами неверный маршрут,
И с легкой душой продолжать
Закрою глаза, вновь подводный мир,
К себе навсегда приглашает,
А я с благодарной улыбкой твержу:
"Мне здесь (на суше) еще жизни хватает"