Не питайте, чому в мене смуток в очах
Не питайте, чому
в мене смуток в очах,
Невесела чому
Василинка.
Ні, не розпач в очах, не зневіра, не страх,
Зажурилася я на
хвилинку.
Сірий морок живе
в чагарях, в чагарях,
А вночі
прокрадається в душу.
І надія моя вся
в кривавих рубцях,
З ним щоночі боротися мушу.
Милий–суджений там, у далеких світах,
Захисник мій,
моя половинка.
Не питайте, чому
в мене смуток в очах,
Невесела чому
Василинка.