Ревтрибунал

Тип произведения:

Авторское

Читаючи Миколу Хвильового,
Мов бачу ті буремнії роки.
Прийшла нова доба, нова епоха -
Більшовики.
Украйною текла РІКА ПЕЧАЛІ
І СЛІЗ РІКА.
І матері дітей своїх лякали -
ЧеКа.
Конвеєр невблаганний, мов їз сталі -
Ревтрибунал.
Романтики карателями стали -
За ідеал?
Вогонь червоного терору без кінця,
Не знає меж.
А ти, юначе з Тростянця,
Ти з ними теж?
Хоч я боєць і комуніст, я не такий,
Бо я письменник-гуманіст,
Я Хвильовий.
Терором щастя здобувать -
То хибний шлях.
Бо злом нам зло не подолать,
І страхом страх.
Що краще в зарубіжній є культурі,
Візьмемо те,
Й збудуємо нову літературу
У ВАПЛІТЕ.
Романтики відродження 30-х,
Співці комуністичної мети.
Невже боялись ваших слів печатних
Кати?
Таки боялись. Знов репресій хвиля.
Втомлені очі..
Коли за ним прийдуть? Може в неділю?
Чи цеї ночі?
Де ж вихід? Тужно тягнеться до сталі
Його рука.
Украйною текла РІКА ПЕЧАЛІ
І СЛІЗ РІКА.
Читаючи Миколу Хвильового,
Душа щемить.
Загинув він. Залишилося слово.
Його не вбить.

Навигация:

← АЭРОКОБРА

Платьице в горошек →

николай хвылевой, ревтрибунал, чк, река печали, река слез

06.11.2020

571

Математик

Исторические

6 комментариев

Математик

06.11.2020 02:07 (отредактировано)

# ↓

Это стихотворение было написано когда-то давно под впечатлением повести Николая Хвылевого «Я (Романтика)» о молодом коммунисте, председателе ревтрибунала, который приговорил к расстрелу группу монахинь, среди которых была его мать. Он пытался ее спасти, но она не захотела и приняла смерть вместе со всеми. Николай Хвылевой, участник гражданской войны, коммунист, был одним из создателей ВАПЛИТЕ (Всеукраинской ассоциации пролетарских литераторов). Когда начались репрессии против деятелей украинского возрождения, он, предчувствуя свой неминуемый арест, в знак протеста против репрессий и голодомора застрелился 13 мая 1933 года в Доме литераторов в Харькове. Даже упоминание о его творчестве в СССР было запрещено.