Прости нас, пані Ліно

«Доборолися, добалакались,

Досварилися, аж гримить.

Україно,чи ти була колись

Незалежною хоч на мить

Від кайданів, що волю сковують,

Від копит, що у душу б'ють?

Від чужих, що тебе скуповують?

І своїх, що тебе продають?

Прости мене, мій змучений народе,

Що я мовчу. Дозволь мені мовчать!

Бо сієш, сієш, а воно не сходе,

І тільки змії кубляться й сичать.

Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.

Злість рухає людьми,

Але у бік безодні»

                Костенко Ліна  Василівна 

Прости за все, прости нас, пані Ліно,

Повір у нас, всміхнися, не журись.

Ми вистоїм, не станем на коліна,

Ми лицарі, не гірші, ніж колись.

Ми вистоїм, врятуєм Україну,

Заради діток, ради матерів.

Прости за все, прости нас, пані Ліно,

Ось подивись, бузок уже зацвів.