Пані йшла у капелюшку

На смарагдову пелюшку

Хтось вночі розсипав зорі.

Пані йшла у капелюшку

По стежинці біля моря.

Пані йшла туди, де квітень

Пригорта дівочі мрії,

Де  дерев тягнулись віти

До вогнів, що в небі зріють.

Там  дерев зелені  віти

Не бояться грому й сталі,   

Не бажають  бовваніти

Над безоднею печалі.