На Личаківському цвинтарі

В небі вітер збира хмаринки,

Вдалині, вдалині.

Ти наснилась мені, Маринка,

Навесні, навесні.

 

Я без тебе живу, кохана,

Цілий рік, цілий рік.

Не загоює серця рану

Гленфідік, Гленфідік.

 

Незбагненна, як примха долі,

Тихий рай, тихий рай.

І шепочуть мені тополі –

Забувай, забувай.

 
Перевод (редакция/Google-переводчик):

В небе ветер собирает облачка,
Вдали, вдали.
Ты приснилась мне, Маринка,
Весной, весной.

Я без тебя живу, любимая,
Целый год, круглый год.
Не заживляет сердца рану
Гленфидик, Гленфидик.

Непостижимая, как блажь судьбы,
Тихий рай, тихий рай.
И шепчут мне тополя –
Забывай, забывай.