Издать книгу

Нахилилась яворина

Нахилилась яворина

 

Нахилилась  яворина

Ще й скрипить,

Щось упало   біля тину

Через  мить.

Може то зоря упала,

Що в світанку сі купала, 

У блакить.

 

В Чорнім лісі завиває

Вітруган,

Тиху пісеньку складає

Дідуган.

Тиху пісню невеселу

Про міста свої і села

І  туман.

 

Нахилилась яворина,

Де вода,

Зажурилася дівчИна

Молода,

Та дівчИна зажурила,

Що не дав Господь їй крила,

От  біда

 

Як могла б, то полетіла

В вишині,

Там би милого зустріла,

Може й ні.

Легінь той, коханець долі,

Заблукав у чистім полі

На війні.

+3
254
Комментарий удален