Издать книгу

Споконвіку

Споконвіку

 

Споконвіку 

Кров чужинець п'є і п'є,

Споконвіку

Нам боротись за своє.

Біля хати

Мати сина проводжа.

Те, пихате,

Буде знати де межа.

Знов лелека

Над оселею  кружля,

Небезпека,

Плаче злякане маля.

Тихо, синку,

Ти замовкни хоч на мить.

Хай годинку

Мама змучена поспить.

Знову труни,

«Плаче кача» знов і знов,

Болю трунок

Хоче знищити любов.

З пантелику

Хоче збити нас війна,

Споконвіку

Не вгамується вона.

Нашу злуку

Не сплюндрує хижий звір.

Цю звірюку

Переможемо, повір.  

+5
342
Нет комментариев. Ваш будет первым!